Чорне дзеркало #18. Турбогенератор для безпілотників, реактивні “Шахеди” та інші новинки російського miltech

В атаках на українські міста цього тижня Росія почала використовувати реактивні дрони-камікадзе, які розвивали швидкість до 500 км на годину. Докладніше про це розповідає “Чорне дзеркало” #18 – щотижневий дайджест новинок російських військових технологій, який редакція Defender Media готує для підвищення обізнаності серед українців і їхніх союзників.

Також в центрі уваги цього тижня – розробки, якими росіяни намагаються замістити іноземні вироби та технології, зокрема турбогенератори, польотні контролери, акумулятори для дронів та інше. 

Турбогенератор для гібридних безпілотників

Об’єднана двигунобудівна корпорація (ОДК) “Ростеха” розробила турбогенератор потужністю 400 кВт на базі двигуна ВК-650В для гелікоптерів легкого класу. У перспективі його планують застосовувати у складі гібридних літальних апаратів, зокрема для експлуатації у північних регіонах.

Для нового виробу ВК-650В модифікували. Електроенергія виробляється за рахунок високошвидкісного ротора, що обертається із частотою в десятки тисяч обертів за хвилину. Перетворення змінного струму на постійний з необхідним рівнем напруги забезпечує блок силової електроніки. Надійну роботу агрегату забезпечує система рідинного охолодження. Серед переваг турбогенератора – невелика маса (200 кг) та високі ресурсні показники.

Планується, що ресурс газотурбінного приводу становитиме не менше 4,5 тис. годин для основних деталей гарячої частини та 9 тис. годин для основних деталей холодної частини, ресурс генератора – не менше 10 тис. годин.

Радіолокатор для виявлення БПЛА

Представники російського НДІ “Вектор” розробили новий радіолокатор. Це трьохкоординатний пасивний когерентний локатор (3D ПКЛ), призначений для виявлення малопомітних об’єктів, зокрема дронів на оптоволокні, легкомоторних літаків та БпЛА. Ключовою перевагою нової системи є повна відсутність власного випромінювання, що робить локатор невидимим для засобів радіорозвідки.

Аналізуючи фазу і амплітуду сигналів, що приймаються, локатор визначає точні координати цілі по азимуту, дальності і висоті, забезпечуючи виявлення легкомоторних літаків на дистанції в кілька десятків кілометрів. Пристрій зберігає працездатність у складній радіотехнічній обстановці, ефективно функціонуючи серед міської забудови за рахунок обробки багаторазово відбитих сигналів.

На відміну від оптичних та інфрачервоних комплексів, пасивний локатор зберігає ефективність незалежно від погодних умов та часу доби.

“Штурм” – роботизований штурмовий комплекс 

Російські військові показали важкий роботизований штурмовий комплекс “Штурм” від “УКБТМ”. Він виконаний на базі Т-72/Т-90, зокрема має схожі додаткові пускові вежі (ймовірно для реактивних вогнеметів), додаткові блоки динамічного захисту, а також укорочену гармату 125-м. Планувалося дистанційне керування технікою, але чи це реалізовано в житті, поки що невідомо.

Командна машина так само створена на базі Т-72/Т-90, з неї і планувалося реалізувати управління важким роботизованим штурмовим комплексом “Штурм”.

Силові установки для важких безпілотників

ОДК також показала силові установки для важких безпілотників. На форумі “Арктика – регионы” корпорація показала бензогенератор ЕУ-35 на базі російського поршневого двигуна, який не має аналогів на російському ринку. Він також може використовуватися в безпілотних системах у повітрі та на землі – потужність агрегату становить 35 кВт, а вага 105 кг. Розробка може працювати за температур до -40 градусів, що дозволяє застосовувати її в умовах Арктики.

Софт для керування дроном по стільниковому зв’язку

У Сибіру випробували софт для керування дронами по стільниковому зв’язку. Розробником виступив Сибірський державний університет телекомунікацій та інформатики та компанія Yadro. Раніше відеоконтент передавався на відкритому ПЗ, яке розроблено за кордоном, а у новій розробці відкритий код вже не використовувався.

Наступного року розробники обіцяють об’єднати ПЗ із російською компонентною базою, і це буде практично повністю російський БпЛА. 

Виробництво польотних контролерів

Московська компанія “Индустриальный компонент” налагодила на майданчику “Алабушево” випуск мікрочіпів та “електротехнічних виробів” потужністю до тисячі польотних контролерів за зміну, а також до 500 серверних материнських плат на місяць. 

Подробиць про контролери не дуже багато, але, за словами гендиректора компанії, вони забезпечують достатню обчислювальну потужність для стабільного польоту дрону та обробки сигналів у режимі реального часу. Використовуються вони в коптерах, призначених для різних цілей.

ШІ для аналізу даних із БпЛА

“Россети” створюють штучний інтелект для відстеження та автоматизованої обробки даних моніторингу, які отримують з БпЛА. Відповідний тендер з’явився на порталі російських держзакупівель.

Статистика компанії за 2020-2022 роки показує щорічний приріст аварій “внаслідок незадовільного технічного стану обладнання та несвоєчасного виявлення дефектів”. У 2021 році приріст причин аварій унаслідок невчасного виявлення дефектів збільшився більш ніж удвічі. Розробка системи з ШІ має виключити ризик зростання аварійних ситуацій, пов’язаних із людським фактором.

Дрон для промислових інспекцій

Інженери з Центру безпілотних авіаційних систем Університету Іннополіс створили дрон із SLAM-системою польоту без GPS на відстані до 1000 метрів, з обходом перешкод та розумним поверненням на базу.

Призначений такий безпілотник для автономного дослідження, сканування, моніторингу шахт, тунелів, резервуарів та інших складних та важкодоступних об’єктів.

Акумулятори для БпЛА

У Петербурзі запустили виробництво акумуляторів для БпЛА. За словами виконавчого директора компанії-виробника ГК “Кравт”, лінію зроблено з розрахунком на майбутнє для покриття потреб до 200 тисяч акумуляторів на місяць з можливістю розширення. У “Технопарку Санкт-Петербурга”, резидентом якого є компанія, кажуть, що раніше такі акумулятори постачалися переважно з Китаю.

Нарощення виробництва оптоволоконних FPV-дронів

Холдинг “Ростеха” “Росэл” запустив серійне виробництво піротехнічних запальників для безпілотників. До складу пристрою входить спеціальна плівка з ефектом високотемпературного синтезу, що самопоширюється. Вона забезпечує миттєве нагрівання до більше 1000°C. У безпілотниках запалювачі приводять у дію розмикачі для скидання корисного навантаження.

Крім БПЛА пристрої можуть використовуватись:

• у мікросупутниках – для електричної активації піроскладу, щоб створити викид енергетичних газів у пристроях корекції орбіти;
• у гірничодобувній промисловості – для приведення в дію піротехнічних зарядів під час видобутку корисних копалин.

Реактивні “Шахеди”

Під час останніх повітряних атак на Україну Росія почала використовувати новий тип ударних безпілотників – реактивні “Шахеди”. Вперше українські військові зафіксували до восьми реактивних дронів 30 липня. На думку військового експерта у галузі дронів та РЕБ Сергія Бескрестнова (Флеша), це відповідь противника на успіх українських зенітних дронів-перехоплювачів. Втім, він запевнив, що збивати такі цілі можливо.

Реактивні “Шахеди” мають значно більшу швидкість, ніж звичайні. Вона може перевищувати 500 км/год, а за польотними параметрами ці БпЛА нагадують крилаті ракети. Такі дрони також мають більшу дальність польоту – до 2500 км. Швидкість і маневровість значно ускладнюють їх виявлення й перехоплення.