Чорне дзеркало #21. “Орлан” як носій FPV, дрони-перехоплювачі у зв`язці, “Валькирия” та інші новинки російського miltech

Минулого тижня ворожий ОПК презентував низку нових технологій, покликаних посилити його арсенал. Серед них — нові можливості безпілотників “Орлан” і “СКАТ-350М”, система управління дронами за допомогою жестів, а також новий антенний комплекс у Калінінграді, який потенційно може пеленгувати комунікації НАТО. Крім того, росіяни працюють над системними змінами свого повітряного простору.

Деталі — у “Чорному дзеркалі” #21.

СКАТ-350М з системою ухилення від дронів-перехоплювачів

На російські безпілотники СКАТ-350М почали серійно встановлювати системи ухилення від дронів-перехоплювачів. Система базується на датчику, який виявляє наближення FPV-дрона і подає сигнал, щоб БпЛА почав маневри ухилення.

СКАТ-350М  виготовляє ТОВ “Ижевский авиационнный завод”, що входить до концерну “Калашников”. Вперше систему ухилення на цих дронах помітили кілька місяців тому, а її масовість вказує на серійне виробництво подібних модулів.

Дрони-перехоплювачі, що працюють у зв’язці

Проєкт “Архангел” відпрацював знешкодження умовної цілі дронами-перехоплювачами, що працюють у зв’язці з літаком-носієм. З його допомогою дрони підняли на висоту 1,5 км, а потім відпрацювали заходи на ціль. Причому було дві цілі – безпілотник та автомобіль супроводу.

Новий невстановлений БпЛА

З`явилася чергова російська безпілотна новинка: БпЛА, що обладнаний камерою та двома LTE-модемами, завдяки яким він передає відео в реальному часі через мобільні базові станції. Також у реальному часі він отримує команди для коригування курсу.

Дрон можна використовувати для розвідки і як фальшива ціль для перевантаження української ППО. Схоже, що половина компонентів, зокрема модулі зв’язку, виготовлена ​​в Китаї. Конструктивно безпілотник має фюзеляж типу “дельта-крило”, подібний до Shahed-131, але дещо менший. Навігація здійснюється завадозахищеною системою супутникового позиціонування з чотирма патч-антенами та китайськими модулями Allystar.

Дрон “Валькирия” на хмарі

Підмосковне підсанкційне КБ “Валькирия” розробило універсальний дрон для передачі даних в умовах дії РЕБу. За словами гендиректора конструкторського бюро, безпілотник може перебувати у повітрі до 24 годин. Супутниковий зв’язок дозволяє застосовувати БпЛА поза зони дії радіолінії прямої видимості. Дрон здатний передавати потокове відео або іншу інформацію на сервер хмари для подальшої обробки за допомогою нейромереж. Передбачається, що використовувати БПЛА будуть не тільки у військових цілях, а й для моніторингу інфраструктури або пошуку лісових пожеж. 

Управління дронами за допомогою жестів

Студенти з кількох російських вишів розробили систему управління БпЛА під назвою SkyControl, що дозволяє контролювати дрони за допомогою жестів руки.

Для цього використовується рукавичка, яка синхронізується з літальним апаратом та передає йому рухи оператора в режимі реального часу.

Синхронізований із системою безпілотник повторює рух руки: якщо вона піднімається – БПЛА летить вгору, якщо відвести руку вправо – він полетить вправо, тощо. При цьому все ергономічно розміщено в невеликому корпусі, який легко адаптується до будь-якого розміру долоні оператора.

Дрон-конструктор “Чебурашка” та комплекс зв’язку “Пеппа”

На виставці “Дрон-гараж” у Сколково компанія “Авирон” представила свої розробки – перший в Росії одноплатний дрон-конструктор “Чебурашка” та комплекс зв’язку “Пеппа”. Незважаючи на кумедні назви, у цих пристроїв цілком серйохні характеристики.

Дрон зібраний на єдиній платі, що об’єднує польотний контролер, регулятор обертів та радіозв’язок. Це спрощує збирання, а рама з текстоліту знижує ціну. Крейсерська швидкість “Чебурашки” досягає 80 км/год, дальність керування – 35 км, а локалізація комплектуючих складає 80%.

“Пеппа” підходить для будь-яких видів безпілотної техніки і здатна забезпечувати зв’язок на ті ж 35 км, а при використанні підсилювача дальність можна збільшити до 100 км. Стійкий до засобів РЕБ зв’язок успішно застосовувався на дронах “Шпак”, “Оса”, “Овод” та “ВТ-40”.

План цифрового неба Росії

ГТЛК, Фонд НТІ та оператор з геотехнологій “Терра Тех” займуться створенням “цифрового неба Росії”. Договір про співпрацю сторони підписали на міжнародному форумі “Безпілотні системи: технології майбутнього” у Москві.

Зокрема, йдеться про запуск нових проєктів, націлених на спільне використання даних із супутників, безпілотників та роботизованих систем для дистанційного зондування Землі. У перспективі “цифрове небо Росії” має об’єднати всі існуючі технології та платформи зі сфер повітряного, космічного та цифрового просторів у середовище з наскрізним міжгалузевим регулюванням. 

Розвідувальний “Орлан” переробили в носій FPV-дронів

Росіяни переробили свій розвідувальний безпілотник “Орлан” на носій FPV-дронів. Про це повідомили бійці 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Вони продемонстрували кадр з камери дрона-перехоплювача, якому видно, що “Орлан” у якості дрона-матки несе під крилами два БпЛА квадрокоптерного типу.

Повідомляється, що наявність пари коптерів на вузлах підвіски може привести до зниження максимальної швидкості оперируваннязі 150 до 130 км/год, а максимальну висотку – з 5000 до 3700 м.  Також “Орлан-10” в даному випадку діє як носій блоку ретрансляції.

Антенний комплекс для пеленгування комунікацій НАТО

У Калінінграді Росія зводить масштабний антенний комплекс, який може пеленгувати комунікації НАТО. Вперше інформація про цей проєкт з’явилася в OSINT-матеріалах ще у 2023 році. На супутникових знімках чітко видно візерунок концентричних кіл, радіально розташованих каналів та систему під’їзних шляхів до центральної зони.

Сьогодні територія має суцільний периметровий паркан і контрольно-пропускний пункт. Усередині периметра немає фундаментів під великі антенні тарілки чи захисні конструкції, за винятком вирівняної центральної ділянки. Натомість можна розгледіти щонайменше шість концентричних кілець. На зовнішньому кільці та вздовж усього периметра простежуються рівномірні виїмки ґрунту, які нагадують місця для встановлення антенних стовпів. Ймовірно, йдеться про кругову антенну решітку (CDAA, Circularly disposed antenna array).

Завдяки такій архітектурі система забезпечує наддалеке радіопеленгування до 7400 км, що дозволяє здійснювати спостереження за радіосигналами на міжконтинентальних відстанях. Така система дозволить Росії ефективно контролювати електронні комунікації НАТО у Східній Європі та Балтійському регіоні.