Дорозвідка #12: Bulava, зенітні дрони, українська ракетна програма, а також Брукс Ньюмарк – про свою роль у Trypillian

Минулого тижня з’явилися нові версії щодо операції “Павутина”, під час якої Служба безпеки України уразила значну частину російської дальньої авіації. Джерела видання “Бабель” в СБУ розповіли журналістам, що для цієї операції інженери відомства розробили спеціальні дрони, якими можна дистанційно керувати в режимі реального часу за тисячі кілометрів від державного кордону України. Також розробку навчили обходити російську ППО.

Інші цікаві публікації ЗМІ про defence tech за минулий тиждень, а також заяви військових, політиків, інвесторів та експертів – у традиційній “Дорозвідці” від Defender Media. 

Брукс Ньюмарк – співзасновник Trypillian

Наприкінці травня стало відомо, що британсько-український defence tech стартап Trypillian залучив $5 млн інвестицій від колишнього міністра уряду Великої Британії Брукса Ньюмарка.

12 червня український Forbes опублікував інтерв’ю з Бруксом Ньюмарком. Він розповів, що є співзасновником Trypillian, тобто насправді мова не йде про класичну венчурну угоду. Втім, це все одно найбільший публічний чек в одну українську defence tech-компанію від іноземця.

За словами Ньюмарка, наразі Trypillian працює над трьома продуктами. Перший – це deep strike-безпілотник для атак ворога в глибокому тилу.  Другий продукт – рій дронів, а крім того компанія розглядає напрям атмосферних супутників. Ньюмарк розраховує, що за три місяці принаймні два з трьох продуктів компанії будуть готові. До кінця року Trypillian планує випустити понад 1000 безпілотників. 

Bulava – український аналог “Ланцета”

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров опублікував відео з кадрами бойового застосування українського безпілотника Bulava. Це ударно-розвідувальний комплекс компанії DeViRo, який створювали разом із кластером Brave1. Федоров наголошує, що Bulava вже виконує бойові завдання і перевершує аналогічний російський дрон “Ланцет” за ключовими показниками.

За словами Федорова, Bulava не просто знищує цілі — вона “робить це точно, у тилу ворога й за найскладніших умов”:

• знищує високопріоритетні цілі — засоби РЕБ та системи ППО, Бук-М, Тор тощо;
• уражає як стаціонарні, так і рухомі об’єкти;
• забезпечує відеопідтвердження уражених цілей у реальному часі;
• має низку унікальних характеристик, які не розголошують з міркувань безпеки.

Вперше безпілотник Bulava був продемонстрований на одній із конференцій у Києві в лютому 2025 року.

Зеленський підписує закони про оптоволокно і розповідає про зенітні дрони

13 червня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який звільняє оптоволокно для дронів від ПДВ та мита. Відповідний законопроєкт на початку місяця підтримала Верховна Рада.

Також минулого тижня Зеленський узяв участь у саміті “Україна — Південно-Східна Європа”. Зокрема він заявив, що Україна буде посилювати захист об’єктів енергетичної інфраструктури за допомогою зенітних дронів-перехоплювачів. За словами президента, зараз подібні рішення активно розробляються, а держава виділяє на це гроші.

Новини української ракетної програми 

Заступник міністра оборони Анатолій Клочко поговорив із речником Міноборони Дмитром Лазуткіним для YouTube-каналу міністерства. Він розповів про те, що ракетний напрямок виокремлено в окрему систему з чітким управлінням і прямою взаємодією з виробниками. Ця програма має кілька джерел фінансування, включаючи кошти партнерів та приватних підприємств. За словами генерала Клочка, загальний відсоток виконання бюджету  ракетної програми станом на червень 2025 року становить 47%. Він додав, що наразі вітчизняний ВПК забезпечує до третини потреби озброєнь для сил оборони.

Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак у своїй статті для Liga.net розкрив ще деякі подробиці щодо української балістичної ракети “Сапсан”. За словами Бадрака, бойова частина ракети важить 480 кг. Також він пише, що ракета “Сапсан” під час випробувань продемонструвала швидкість у 5,2 маха (1769,5 метрів на секунду), що значно більше, ніж у американських ракет ATACMS (3 маха або 1500 м/с) і ближче до швидкості російських “Іскандер-М” — (6 махів, або 2100 м/с). Бадрак повторив свої дані про те, що у травні ракета пройшла успішне бойове випробування у травні 2025 року і тепер запускається у серійне виробництво.