Чорне дзеркало #7. Ще раз про “Бандероль”, а також “Тювик”, “Кенгуру”, “Одуванчики” та інші новинки російського miltech

Росія формує полки морських безпілотних систем, а також заявляє про створення першого в світі модульного безпілотника. Також поточного тижня росіяни продемонстрували нові розробки в сфері БпЛА, крилатих ракет і засобів протидії дронам.

Докладніше про це – в «Чорному дзеркалі» №7. Defender Media робить цю щотижневу підбірку для того, аби українські інноватори та їхні союзники розуміли, що в планах у ворога.

“Перший у світі універсальний модульний безпілотник“

Інженери Московського авіаційного інституту (МАІ) створили універсальний модульний БпЛА з функцією вертикального зльоту та посадки. Розробники стверджують, що створений апарат не має аналогів в світі завдяки функції змінних модулів. Це дозволяє адаптувати його розміри та характеристики під широкий спектр завдань, включно з перевезенням вантажів, моніторингом, пошуково-рятувальними операціями тощо.

Модульність дає можливість оперативно переналаштовувати апарат для виконання різних місій шляхом швидкої заміни блоків. Заявляється, що такий підхід є принципово новим рішенням у проєктуванні літальних апаратів коптерного типу. Безпілотник отримав назву F1, наразі він проходить випробування та вже готовий до серійного виробництва.

Серед ключових особливостей F1 — його здатність працювати при низьких температурах до -40 градусів. В конструкції безпілотника також передбачена можливість використання як гібридного, так і повністю електричного двигуна. Застосування гібридної силової установки збільшує тривалість активного польоту до чотирьох годин і забезпечує дальність до 120 км. Власна маса апарата становить близько 14 кг, а максимальна маса зльоту досягає 29 кг. Максимальна швидкість польоту F1 становить 80 км/год, а крейсерська – 65 км/год.

Безпілотний авіаносець для транспортування малих БПЛА

Вчені з російського Південно-Уральського державного університету створили прототип дрона, який може нести на собі інші БпЛА, випускати їх прямо в повітрі та повертати назад. Дрону дали кодову назву “Кенгуру”. Його маса складає 3 кг, сумарний розмах крила – 2 метри; маса корисного вантажу, який може нести — до 2 кг. Максимальна дальність доставки вантажу – 80 км.

Поки малі БПЛА виконують свою місію, транспортний БпЛА може зарядитися перед зворотним відправленням, а може одразу й автоматично повернутися на базу запуску.

Крилата ракета “Бандероль”: нові подробиці

Головне управління розвідки України розкрило технічні характеристики нової російської крилатої ракети S8000 “Бандероль” на порталі War&Sanctions.

За даними ГУР, ракету виготовляє підсанкційне підприємство “Кронштадт”. Основним її носієм є розвідувальний дрон “Оріон” виробництва цієї ж компанії. У майбутньому росіяни планують адаптувати ракету для застосування з ударних гелікоптерів Мі-28Н.

“Бандероль” оснащена бойовою частиною масою до 150 кг і здатна долати відстань до 500 км зі швидкістю понад 500 км/год.

Особливістю ракети, за даними ГУР, є її здатність виконувати повороти з меншим радіусом, ніж у типових крилатих ракет російського виробництва (Х-101, 3М-14, 9М727, Х-69), зберігаючи при цьому характерну траєкторію польоту крилатої ракети.

Імпортозамінний контролер з штучним інтелектом для БпЛА 

У вже згаданому МАІ розробили і вже запустили в серійне виробництво контролер для керування БпЛА.

Прилад має вбудований модуль штучного інтелекту. Його можна використовувати на безпілотних повітряних суднах літакового, вертолітного та мультикоптерного типів, а також інших автономних системах, у тому числі наземних. Завдяки широкому набору інтерфейсів контролер легко вбудовується в існуючі системи та адаптується під конкретні завдання безпілотних та роботизованих платформ.

Польотний контролер виконує роль центрального вузла управління БПЛА, виконуючи завдання автономної навігації, стабілізації та обробки відеосигналів.

Контролер безперервно в реальному часі обробляє великі потоки даних, що надходять від встановлених на борту датчиків та сенсорів. Крім класичної навігації, він здійснює інтелектуальне керування польотом та адаптується до зовнішніх умов та змін завдань.

Модернізація антидронового комплекса “Молот-Бритва”   

Російська Nova Labs модифікувала свій комплекс для перехоплення дронів “Молот-Бритва”. З його допомогою можна боротися з великими коптерами та літаковими БПЛА з розмахом крила 2-5 метрів, перехоплювач може дістати ціль на висоті до 2 км при швидкості до 200 км/год.

Є два варіанти комплексу, переносний та стаціонарний. У переносної версії тепловізійна головка самонаведення та 3,4-кілограмові кінетичні боєприпаси калібру 100 мм, що розвивають швидкість до 265 км/год. У стаціонарної – радіокомандне чи лазерне наведення, дальність – 3,5 км, а швидкість снаряда досягає 360 км/год.

Дрони-“Одуванчики“

На виставці HeliRussia-2025 представили сімейство багатоцільових дронів “Одуванчики”. Дрони працюють з транспортно-пусковим комплексом, який використовується як зарядна та обігріваюча при низьких температурах станція.

“Одуванчик-3” призначений для моніторингу земної поверхні або поверхні моря, в режимі одиночного польоту або в складі групи запущених БАС. Корисне навантаження – 1,2 кг, радіус польоту – до 7 км, час – до 48 хвилин, висота – до 3 км.

У Росії створили робота для ядерних катастроф

Воронезька компанія “ІНТЕХРОС” розробила роботизований комплекс РОИН Р700М, здатний працювати в зонах зі смертельним рівнем радіації — понад 60 Грей на годину (це в тисячі разів вище за допустиму для людини дозу). Випробували РОИН Р700М на Нововоронезькій АЕС.

Дрон, невразливий до РЕБ

Новий БПЛА “Тювик” від “Стратим”, як стверджує компанія, практично неможливо заглушити засобами РЕБ завдяки власній системі зв’язку “Земля”. Апарат здатний самостійно донаводитися на ціль.

Судячи з даних із сайту компанії, існує електрична та бензинова версія апарату:

• швидкість першого варіанту – 150-180 км/год, другого – 300-350 км/год;
• дальність – 40 км та 100 км відповідно;
• корисне навантаження електричного – 3 кг, бензинового – на 1 кг більше;
• час польоту – від 15 до 20 хвилин.

Морські полки безпілотних систем на горизонті

ВМФ Росії розпочали формувати спеціалізовані морські полки безпілотних систем, що увійдуть до складу всіх флотів. Ці підрозділи будуть оснащені різною роботизованою технікою: повітряними та наземними дронами, безекіпажними катерами та підводними апаратами.

Основними завданнями нових формувань стануть розвідка, завдання ударів, захист кораблів, боротьба з ворожими безпілотниками та знешкодження морських мін.